Все про вагітність, пологи
і виховання малюка
» » Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання

Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання

9-03-2019, 17:37
97
0
Педагогічні колективи дитячих садків для досягнення поставленої перед ними освітньої мети повинні застосовувати у своїй роботі методично продуману комбінацію двох видів діяльності дітей. Одна з них – спільна. Вона передбачає взаємодію кожної дитини з вихователем і зі своїми однолітками. Другий вид діяльності – самостійна. Цей напрям вимагає від педагога максимально пильної уваги до своїх вихованців. Дорослий у цьому випадку відіграє роль спостерігача. Він вже не товариш по іграх. А це вимагає великої концентрації спеціаліста на питаннях методичної доцільності будь-якого кроку. Особливо актуально це в тому випадку, коли справа стосується самостійної діяльності дітей в 1 молодшій групі, тобто у віці від 15 до 3 років.

Визначення поняття

Під самостійною діяльністю дітей у дитячому садку розуміють такі заняття, які привчають малюків до виконання поставлених дорослим завдань розвиваючого або виховного характеру, без сторонньої допомоги.
Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
У цьому випадку педагог не бере участь у самому процесі, а тільки направляє дитину.

Класифікація

Існує чотири форми самостійної діяльності дітей. Серед них:

  • Ігрова. Даний вид СД, виходячи з психолого-педагогічних особливостей молодшого віку, є найбільш затребуваним. Він передбачає отримання таких навичок, як здатність пошуку деталей для найпростіших пазлів, чергування кольорів під час роботи з мозаїкою, знаходження правильного застосування іграшок (дзиґа крутиться, машинки їздять) і т. д.
  • Рухова. Такі заняття з організації самостійної діяльності дітей в 1 молодшої групи пов'язані з фізичними навантаженнями. Вихованці вчаться ловити м'яч, відбивати його, а після направляти в руки партнеру, а також бігати, оминаючи при цьому перешкоди і т. д.
  • Продуктивна. Такий вид самостійної діяльності дітей в саду, відвідують першу молодшу групу, передбачає рішення посильних для малюків побутових завдань. Сюди входить, наприклад, розвиток навичок гігієни. Це може бути самостійний миття рук або ніг та ін. У цю категорію навичок входить також уміння правильно користуватися столовими приладами, одягатися в той час, коли однолітки заважають зробити це, і т. д. Продуктивною формою самостійної діяльності дітей в 1 молодшій групі є і розвиток самих елементарних художніх прийомів. Це може бути вміння правильно тримати пензлик або олівець, розфарбовувати потрібну область зображення та ін.
  • Пізнавально-дослідницька. Така робота спрямована на самостійну діяльність дітей раннього віку у формі знайомства з новою інформацією та її пошуку. Прикладом тому може служити гортання книг, які знаходяться в групі, щоб знайти потрібну картинку.
  • Організація роботи

    Федеральні освітні стандарти не розглядають організовану самостійну діяльність дітей як окремої галузі навчання. Значну увагу ФГОС приділяє саме спільної роботи педагогів зі своїми вихованцями. Тим не менш цільовим орієнтиром для кожної з розвиваючих областей знань (фізичної, пізнавальної, художньо-естетичної, соціально-комунікативної) є стимулювання дітей до самостійного вибору методів діяльності, а також їх реалізації.

    В сучасному суспільстві існує потреба в людях, що володіють аналітичним мисленням, які вміють ставити проблемні питання, а після визначати алгоритм їх усунення. При цьому вітаються і творчі риси особистості, що виражаються в умінні не обмежуватися рамками суспільних стереотипів і стандартів. Це допомагає знайти шлях до найважливіших відкриттям.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    Таким чином, самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі є неодмінною умовою навчального процесу. Подібна робота дозволить виховати всебічно розвинену особистість. Для правильної організації такого дозвілля малюків від вихователя буде потрібно створення умов для самостійної діяльності дітей. При цьому важливо:
  • виділити для занять оптимальне кількість часу;
  • створити простір і потрібну атмосферу для активності дітей;
  • проводити сортування матеріалу, який підходить для різних форм самостійної діяльності;
  • підібрати оптимальне розташування гральних приладь в групі.
  • Крім цього, створення умов для самостійної діяльності дітей передбачає і активну особисте спілкування педагога і дитини. Дорослій при цьому необхідно підібрати такий метод впливу на малюка, який буде відповідати особливостям його розвитку.
    Однією з умов для самостійної діяльності дітей є також організація управління заняттями дошкільника. Одне з пріоритетних завдань, що стоять перед професіоналом, полягає в збереженні у дитини спокійного і врівноваженого стану. Саме тому для проведення найбільш ефективної сюжетної гри вихованцям потрібно надати спеціальну атрибутику, яка дозволить їм максимально повно відобразити власні враження та переживання.

    Організація центру пізнавальної активності

    У становленні самостійної діяльності дітей важлива роль відведена предметно-просторовому середовищі. До неї відносять все те, що оточує малюка і до чого в неї є постійний доступ. У такий предметно-просторовому середовищі дитині повинна бути надана можливість відпочити за грою. Тут же малюки повинні задовольняти свої пізнавальні потреби в експериментуванні і спостереженні.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    При плануванні самостійної діяльності дітей необхідно організовувати центри активності вихованців, мають різну спрямованість. У їх число можуть входити:
  • Пізнавально-дослідницький центр. У цій зоні для малюків може бути обладнана досвідчена майстерня, міні-лабораторія, а також різні тематичні куточки («Епоха динозаврів», «Космічна станція»).
  • Ігрова зона. У цій частині групової кімнати повинні перебувати набори іграшок, а також костюми для проведення ігор сюжетно-рольового типу («Магазин», «Лікарня», «Кухня» і тощо). Тут же може бути обладнаний розвиваючий центр. На його території рекомендується встановити стелажі з головоломками та дидактичними іграми.
  • Спортивний куточок. У цій зоні ігрової кімнати слід помістити інвентар для фізичної активності.
  • Екологічний куток. При виділенні такої зони в ній слід помістити міні-город, зимовий сад і т. д.
  • Художньо-естетична частина. Вона являє собою театральний куточок (костюми та маски різних персонажів для дітей, декорації, що дозволяють інсценувати казки), місце для продуктивної творчості (тут повинні знаходитися матеріали для малювання, ліплення, конструювання з паперу тощо), музичний острівець з колекцією різних аудіозаписів з святковими пісеньками, звуками природи і іншим.
  • Зона. До неї відносять куточок відпочинку, чарівну кімнату (шатро, намет, диван для спокійного спілкування). Наявність такої зони дуже важливо для того, щоб підтримувати душевне здоров'я дитини. Малюкам, які знаходяться в групі, важливо створювати умови, щоб вони могли розслабитися, усамітнитися, помріяти і відновити сили.
  • План самостійної діяльності дітей, відповідно до ФГОС, повинен включати в себе і активні ігри, що проводяться під час прогулянок. Простір для них також має бути організовано вихователем. Для самостійних ігор дітей може бути обладнаний куточок кухаря або лікаря. Взимку на ділянці малюки повинні активно ліпити сніговиків і будувати снігові фортеці. Подібна діяльність сприятиме розвитку їх творчості та рухових навичок.

    Основні завдання

    Під самостійністю розуміється особистісне якість людини, яке передбачає незалежність, ініціативність і адекватну оцінку своїх дій. Сюди входить і прийняття відповідальності за скоєні вчинки.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    Саме тому основними завданнями самостійної діяльності дітей є:
  • Формування у малюків вольових якостей. Вони полягають у психологічній стійкості дитини до впливу зовнішніх факторів, таких як голоси дітей, шум вулиці, а також чужої думки. При цьому педагогу важливо навчити дітей доводити розпочату справу до кінцевого результату.
  • Розвиток саморегулюючих процесів. Сюди входить уміння розрахувати власні сили, які потрібні для виконання запланованих дій. Також дитині важливо почати відчувати свій організм, визначаючи ті моменти, коли він потребує відпочинку або зміни діяльності.
  • Формування вміння самостійно будувати план гри, дослідження, спостереження і трудової активності. При цьому дитина має прагнути виконувати задумане без надання допомоги дорослими.
  • Основними цілями організації самостійної діяльності дітей в 1 молодшій групі є формування у них навичок:

  • мити обличчя і руки, а після витирати їх;
  • самостійно є, не вдаючись до допомоги дорослих;
  • надягати одяг і знімати її, а також складати речі при мінімальної допомоги вихователів;
  • ділитися матеріалами для творчості, іграшками і т. д. зі своїми однолітками;
  • спільних та індивідуальних ігор.
  • Методика організації

    Педагогу важливо зробити все можливе для того, щоб його вихованці могли, підключивши фантазію і набір умінь, зайняти себе в дитячому саду у вільний час. Для цього необхідно досягти певної міри самостійної діяльності дітей 1 молодшої групи під час проведення навчальних занять. Вирішити поставлену задачу можна при використанні методу прямого показу. Так, цікавою і максимально продуктивною стане діяльність, яка спрямована на отримання конкретного результату.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    Наприклад, це може бути виготовлення нескладної вироби, виконання самого простого трудового доручення, участь у спортивній грі. Після засвоєння алгоритму певних дій, а також способів їх реалізації, діти почнуть переносити відпрацьовані з педагогом форми на індивідуальну активність.

    Планування

    Педагогом організується різноманітна самостійна діяльність дітей у режимних моментах дитячого саду, а саме:
  • при прийомі малюків вранці – спокійні ігри і спілкування по інтересам;
  • до обіду – ігри;
  • при підготовці до прогулянці і повернення з неї – самообслуговування;
  • перед їжею, а також до тихого години і після нього – гігієнічні процедури;
  • під час ранкових і вечірніх прогулянок – самостійні ігри і спостереження за об'єктами природи;
  • у другій половині дня – спілкування за інтересами, проведення дозвілля, створення поробок та малюнків.
  • Мотивація

    При плануванні самостійної діяльності дітей педагогу необхідно придумати для своїх вихованців привабливий і яскравий прийом.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    Найбільш продуктивними методами для малюків є ігрові, які поєднуються з наочністю. Особливо важливі подібні прийоми при ЦД, яка пов'язана з навчанням гігієнічних навичок.

    Пізнавальні картинки

    Застосовувати такий прийом можна, наприклад, навчаючи малюків самостійно вмиватися. Педагогу при цьому слід показувати їм картинки начебто такий, як «Мама миє свою доньку». Дивлячись на неї, діти вчаться користуватися милом, змивати його, а після брати свій рушник. Таку добірку картинок рекомендується показувати малюкам і в роздягальні. Це дозволить карапузам не плутати, що за чим потрібно надягати на себе. Подібні підказки можуть перебувати і в шафках. З їх допомогою діти дізнаються, які речі на яких поличках повинні лежати.

    Ігри

    Цей прийом застосовується при організації самостійної діяльності дітей найчастіше. А зробити ігри більш детальними і усвідомленими дозволить отримання малюками різноманітних вражень. Для цього вихователю слід проводити з карапузами тематичні екскурсії. Наприклад, діти можуть спостерігати за роботою кухаря на кухні, лікаря в медичному пункті і т. д. При цьому вихователю важливо акцентувати увагу малюків на найбільш істотних моментах. Цим він допоможе їм засвоїти побачене. Зосереджуючись на певних деталях, діти починають розбиратися в тій взаємозв'язку, яка існує між здійсненими діями. Отримання подібних вражень дає дитині матеріал для проведення нових ігор. Їх сюжет буде відображати його знання, одержані про навколишній світ. Педагогу при цьому рекомендується збагатити зміст таких ігор. Зробити це допоможуть певні інсценування, які ознайомлюють малят із шаблонами поведінки, прийнятих в суспільстві. Наприклад, тренуючи навик тримати в правій руці ложку і доносити її до рота, щоб вміст не виявлялося на столі, вихователю рекомендується використовувати гру під назвою «Нагодуй Ведмедика кашею». «Годувати» при цьому діти повинні пластикові пляшки з-під води, в яких робляться прорізи-роти. Вихователь пропонує дітям взяти ложку, набрати в неї крупу і нагодувати Ведмедика, який є самостійно не вміє. Причому зробити це дитина повинна не розсипаючи їжу на стіл. Таким чином проводиться тренування дрібної моторики і навчання контролю своїх дій. Ще одна цікава ігрова ситуація, яка сприяє здійсненню самостійної діяльності, – вправа «Туфельки подружилися/посварилися». У цьому випадку педагог пропонує дітям малюнки, на яких є зображення контурів двох туфельок – правої і лівої. Після цього дітям даються готові шаблони. Їх необхідно викласти так, щоб носки були спрямовані в одну сторону і збігався колір.

    Заняття по самообслуговуванню

    У дітей, які відвідують першу молодшу групу дитячого саду, поки ще слабко розвинена дрібна моторика, а також координація рухів. Вихователю доводиться багато в чому допомагати карапузам, але при цьому він повинен надавати їм можливість зробити що-небудь самостійно. Дотримання гігієнічних норм і прилучення до культури прийому їжі повинно здійснюватися в режимних моментах ДНЗ. Серед них: проведення сніданку, обіду і полуденка, одягання і роздягання перед прогулянкою і після неї і т. д. План самостійної діяльності дітей традиційно володіє структурою, що включає в себе 4 частини. Сюди входить:
  • використання мотиваційних прийомів – 5 хв;
  • робота над конкретним аспектом самообслуговування (основна частина занять) – 10 хв;
  • самостійна діяльність дітей (закріплення навичок) – 8 хв;
  • вислів заохочення вихователем (підведення підсумків) – 2 хв.
  • Для навчання навичкам самообслуговування дорослому належить пройти зі своїми вихованцями чотири етапи. Серед них:
  • пояснення і демонстрація дії;
  • виконання задуманого разом з дитиною;
  • малюки самі здійснюють дію при словесному підказці дорослого;
  • діти роблять все самостійно.
  • Бесіда

    В роботі педагога спільно з іншими прийомами застосовується і цей. Для малечі 15-3 років бесіда особливо актуальна. Такі діти ще потребують коментуванні всіх дій дорослих. При проведенні розмови у малюків прискорюється процес обробки нової інформації. До того ж бесіда дозволяє їм швидше навчитися чітко і правильно говорити.

    Проведення моніторингу

    Аналізом самостійної діяльності дітей першої молодшої групи педагогу рекомендується займатися три рази протягом навчального року.
    Самостійна діяльність дітей у 1 молодшій групі дитячого саду: планування, форми, умови та завдання
    Проводять його при вступі дитини, а також у грудні-січні і травні. Тільки так можуть бути зроблені об'єктивні висновки, які вказують на ефективність роботи з розвитку самостійності малюків. Подібний аналіз дозволить педагогу також і намітити шляхи усунення наявних недоліків. Схема проведення аналізу повинна бути розроблена за участі методичного колективу ДНЗ. У цьому випадку обов'язково має бути врахована специфіка проведеного в дитячому саду освітнього процесу. Справа в тому, що в ньому, наприклад, можуть бути організовані групи загартовування, корекції певної недуги і т. д. При проведенні аналізу розглядаються оцінки, що виставляються кожній дитині індивідуально. Використовується в такому випадку п'ятибальна шкала. Вона відповідає наступним критеріям:
  • 5 – малюк здатний самостійно впоратися з будь-яким завданням;
  • 4 – дорослому деколи доводиться повторювати для дитини необхідний алгоритм дій;
  • 3 – впоратися зі своїми завданнями карапуз може тільки після того, як педагог повторить потрібну послідовність їх виконання;
  • 2 – дитина не в змозі самостійно зробити що-небудь навіть після того, як вихователь продемонструє перед ним всі дії.
  • Читайте також
    Підготовча група в дитячому саду
    Підготовча група в дитячому саду
    У віці 5-6 років дитина, що відвідує дитячий садок, переходить в старшу підготовчу групу і робить останні кроки на шляху підготовки до школи. Чим
    Інтегровані заняття в дитячому садку
    Інтегровані заняття в дитячому садку
    Система дошкільної освіти не стоїть на місці, пропонуючи все нові технології і методики навчання малюків. Так, у садках проводять так звані
    Ігрова діяльність дошкільників
    Ігрова діяльність дошкільників
    Гра - провідний вид діяльності дітей дошкільного віку. З допомогою світу іграшок дитина дізнається про властивості предметів, про їх значення,
    ФЕМП в середній групі
    ФЕМП в середній групі
    Формування елементарних математичних уявлень - важливий етап пізнання дитини. І чим старше діти, тим важче стають умови ігор і самі ігри набувають
    Спортивний куточок в дитячому саду
    Спортивний куточок в дитячому саду
    Фізичний розвиток у дошкільному віці відіграє важливе значення в житті дитини, адже діти потребують в постійному задоволенні потреби в русі. Їм
    Куточок експериментування в молодшій групі
    Куточок експериментування в молодшій групі
    У малюків завжди повинна бути можливість задовольняти свою пізнавальну активність. Для цього в групах дитячого саду створюють куточки